тел. міський +38 044 223 20 94   email:chevguz@gmail.com
моб. +38 050 331 85 95, +38 067 404 11 85 сайт:chevguz.com

Тактика захисту іноземців по справах, пов’язаних з їх арештом, без права внення застави

Практика судів України > Блог > Тактика захисту іноземців по справах, пов’язаних з їх арештом, без права внення застави
Тактика захисту іноземців по справах, пов’язаних з їх арештом, без права внення застави 25.08.2018

 

            Мабуть, багато хто за вас бачили в новинах відео-сюжет, де троє чоловіків-арабів  насильницьким способом посадили в автомобіль четвертого, викрали його, а потім вимагали з нього гроші (Араби — група семітських народів, основне населення Марокко, Алжиру, Тунісу, Лівії, Єгипту, Сирії, Судану, Саудівської Аравії, Лівану, Йорданії, Іраку, Адену, Оману, Кувейту та інших країн Північної і Північно-західної Африки та Передньої Азії - Вікіпедія).

            Двоє нападників невдовзі були затримані і арештовані, без права внесення застави, оскільки їм інкримінувалися «незаконне позбавлення волі та викрадення людини, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів» (ч. 2 ст. 146 КК) і «вимагання» (ч. 2 ст. 189 КК).

            Обираючи до обох підозрюваних арешт, слідчий суддя в Ухвалі «стандартно» вказав про «обгрунтованість підозри», про «наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК», і що «відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК з огляду на те, що злочин, в якому підозрюються особи, вчинений із застосуванням насильства, слідчий суддя не визначає розмір застави».

            Вступаючи у справу на стадії апеляційного оскарження Ухвал про арешт, де вже до тебе «попрацювали» колеги із Центру безоплатної допомоги, адвокату потрібно мати на увазі наступне:

1. Підозрювані – араби, особлива категорія осіб і ці особливості адвокату обов’язково потрібно враховувати в своїй роботі. Багато хто з них веде себе з адвокатом не щиро, часто міняє свою позицію, сьогодні заперечує те, про говорив вчора, дає багато всяких обіцянок, які не виконуються. Нерідко виникають проблеми з оплатою адвокатських послуг.

2.  Вибудовування ділових, конструктивних відносин із слідчим і процесуальним керівником – прокурором. Як відомо, «горе-КПК 2012р.» вніс в кримінальній процес стільки проблем, що майже шість років тероризує органи досудового слідства, прокуратуру і суди всіх рівнів. Одна із таких «новел» - це «групи прокурорів» і «групи слідчих», які інколи складаються із 12 слідчих і 16 прокурорів (реальна справа в даний час слухається в одному із судів Київської області).  В нашій справі відносно арабів приймають участь одночасно 9 слідчих і 7 прокурорів (6 – по відповідній постанові керівника прокуратури і 1 – за окремим дорученням). Адвокату потрібно визначитися, з ким же мати справу і побудувати ділові стосунки.

3. Вивчення (не ознайомлення), а вивчення матеріалів кримінального провадження, з фіксацією всіх процесуальних порушень, зокрема, дотримання прав підозрюваних, наявності доказів вини підзахисних, відповідність їх предмету доказування по цим статтям Кримінального кодексу. А для цього адвокату необхідно трішки почитати методику розслідування злочинів даного виду (кримінастітика), ознайомитися із судовою практикою Верховного і Апеляційних судів за цими статтями КК, виробити правову позицію, після чого скласти План захисту.

Уклавши з рідними договір на захист, я відразу пішов до слідчого із відповідною заявою про залучення до справи в якості захисника і надання матеріалів для ознайомлення в порядку ст. 221 КПК. Нерідко захисники, після укладення угоди про надання правової допомоги, відразу ідуть в СІЗО, що є неправильним. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК, «Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, … з моменту надання документів, передбачених ст. 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду».

Відразу, при першій зустрічі зі слідчим, знайомитися з матеріалами справи не має сенсу, оскільки потрібно отримати письмову згоду від підозрюваного про вашу участь у його захисті. Бажано, щоб в цій заяві підозрюваний відразу відмовився від участі інших захисників, які були раніше в справі, бо суди, без такої відмови, продовжують вказувати про наявність у справі інших адвокатів, що тільки шкодить справі.

При першій зустрічі бажано вислухати «вільну розповідь» підозрюваного, не нав’язуючи йому своєї позиції захисту.

Обидва підозрювані-араби активно заперечували свою вину у викраденні потерпілого і вимагання у нього грошей, говорили про грубе порушення їх прав, застосування до них фізичного і психічного тиску зі сторони правоохоронних органів.

Ще на слідчому факультеті, в далекі 70 роки, мене вчили ніколи не вступати в дискусію з підозрюваними про їх винуватість-невинуватість, а дати їм аркуш паперу і ручку, розграфити аркуш пополам і в лівій колонці зробити заголовок «Докази моєї невинуватості», а в правій - «Докази винуватості, що є в матеріалах справи». Після цього запропонувати підозрюваному заповнити ліву колонку, тобто, що він вписав туди (перелічив) докази його невинуватості.

Один з підозрюваних-арабів довго дивився на цей аркуш, а потім сказав, що йому нічого написати в ліву колонку. Другий написав, що він «вважає себе не винуватим, тому що так думає сам».

Оскільки у них був пакет з копіями документів із кримінальної справи, долучених до клопотання слідчого до суду про їх арешт, я при них, перегортаючи протоколи та інші документи і читаючи їм вслух, попросив їх прокоментувати ці папери. В ході їхніх коментарів, я заповнював праву колонку аркуша і таким чином появився певний перелік доказів, наявних у справі. Зокрема, Протокол перегляду відео з камери спостереження біля будинку, де був викрадений потерпілий, з описанням дій кожного підозрюваного. Обоє не заперечували, що на відео зображені вони і що потерпілого вони силою помістили в салон автомобіля. Далі в правій колонці аркуша з’явилися записи - «Покази потерпілого, який обвинувачує обох підозрюваних у його викраденні». «Протокол впізнання потерпілим і свідками підозрюваних», і т.д.

Через 10 хвилин обоє сказали, що я «гірший за слідчого», а їм потрібен «нормальний адвокат».

Після цього, я запропонував їм план і тактику їх захисту на першого етапі – апеляційне оскарження Ухвал про арешт і зміну міри запобіжного заходу.

Як результат, відносно обох ухвалене судове рішення з визначенням застави в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор, який приймав участь у суді, сказав, що «так соромно за справу йому ще не було». Я відповів, що на ньому була невдачлива сорочка, не того кольору. З чим він повністю погодився.  
Тактику захисту по подібних справах плануємо розібрати на наступних заняттях в Школі адвокатської майстерності, що буде на наступному тижні. Не запізнюйтесь, буде і цікаво, і корисно.
                

 

 

 

 

           

 

Написати коментар
Я не бот