Коэффициент полезного действия защиты

Как адвокату применить Уголовный процессуальный кодекс в интересах своего клиента? №6 (1200) 06.02—12.02.2015 ЕКАТЕРИНА БЕЛЯЕВА Адвокат может заявить в суде ходатайство о доступе к информации или аресте имущества или пожаловаться на других участников процесса. Впрочем, чтобы эти действия достигли цели, защитнику необходимо учесть ряд нюансов. Інформаційні нюанси Зі вступом у дію нового Кримінального процесуального кодексу захисники отримали змогу ініціювати окремі заходи забезпечення кримінального провадження (ст.131 КПК) на користь свого клієнта. Скажімо, правник може клопотати в суді про тимчасовий доступ до речей і документів (п.5 ч.2 ст.131 КПК). Втім, коефіцієнт корисної дії такого прохання залежатиме від кількох нюансів. Про них, посилаючись на випадок зі своєї практики, розповів адвокат Євген Грушовець на засіданні комітету з кримінального права та процесу Асоціації правників України. Захисникові довелося витребувати в банку інформацію про рух коштів на рахунку одного з учасників кримінальної справи. Коли правник прибув для її отримання з відповідною постановою суду, банкіри продемонстрували роздруківку на паперовому носії, не дозволивши при цьому зняти з неї копію. Свою позицію обгрунтували тим, що в постанові йдеться про «доступ до інформації», а не про її передання. Тому, оформлюючи клопотання, Є.Грушовець радить уточняти, яким чином інформація має бути подана та передана. Інший випадок із практики Є.Грушовця стосується отримання інформації від мобільного оператора. Складність такої дії може полягати в обгрунтуванні відповідного клопотання. Безперечно, проблем не повинно виникнути, коли номер телефону є контрактним, а отже, прив’язаним до конкретної людини. Інша справа, як підтвердити належність номера певній особі за відсутності контракту? У цьому разі правник радить ужити заходів для того, щоб у ході інших слідчих дій номер телефону особи був відображений у протоколах їх проведення. Наприклад, адвокат (для протоколу) може поставити питання особі відносно того, чи належить їй такий-то номер телефону. У подальшому, заявляючи клопотання, захисник матиме змогу послатися на відповідні протоколи. Тонкощі арешту Інший інструмент захисту, який, щоправда, застосовується швидше представником потерпілого, є клопотання про арешт майна (п.7 ч.2 ст.131 КПК). Як правило, потерпілий через свого представника ставить питання про арешт майна підсудного, щоб отримати задоволення свого цивільного позову. До речі, адвокат Тарас Безпалий належно оцінює практичність такої дії, оскільки цивільний позов у кримінальному процесі не потребує сплати мита, не вимагає викладення фабули та задовольняється в більшості випадків. «Необхідно пам’ятати, — підкреслив Т.Безпалий, — що клієнт звертається до суду не стільки для того, щоб покарати свого кривдника, скільки для того, щоб відшкодувати завдану шкоду». Крім цього, враховуючи переваги ініціювання арешту майна та можливості, які мають для цього представники кримінальної юстиції, адвокати радять при нагоді переводити цивільні та господарські спори в карну площину, реєструючи в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відповідні заяви про злочини. Ілюстрацією слугує випадок із практики. Клієнт Т.Безпалого вирішив скористатися послугами певної юридичної особи. Послуги були оплачені, але так і не надані. Звісно, клієнт мав би звернутися до кривдника із цивільним позовом. Однак, дослухавшись до порад адвокатів, він повідомив правоохоронців про шахрайство з боку юридичної особи, що справило на представників останньої значно більше враження, ніж цивільні позови, котрих, як виявилося, накопичилося вже чимало. Не менш цікавим є випадок, з яким довелося стикнутись адвокату Андрію Тригубу. Необхідність в арешті власного майна виникла в потерпілого, який запідозрив можливість його захоплення. Виявляється, ймовірність задоволення подібного клопотання судом є досить незначною. Тому в такій ситуації адвокати радять не витрачати час, а звернутися до потерпілого з будь-яким цивільним позовом та вимогою про його забезпечення. Сила скарги На користь клієнта захисник може використати й такий вид забезпечення кримінального провадження, як тимчасове вилучення майна (п.6 ч.2 ст.131 КПК). Власне, мова йде про використання не самого заходу, а наслідків порушень, які допускаються правоохоронцями. У багатьох випадках тимчасове вилучення майна відбувається під час обшуку. До переліку такого майна потрапляють речі, не вказані слідчим (прокурором) у відповідному клопотанні (п.7 ч.3 ст.234 КПК). Згідно з ч.5 ст.171 КПК протягом наступного робочого дня після вилучення таких речей правоохоронці мають заявляти клопотання перед судом про їх арешт. Часто обвинувачення не звертає уваги на цю формальність, що може стати підставою для скарги захисту в порядку ст.303 КПК. Ще однією підставою для скарги може стати й сам обшук. Іноді правоохоронцям доводиться обшукувати об’єкти, які займають величезну територію (наприклад складські приміщення). Зрозуміло, що провести цю слідчу дію за один робочий день просто не реально. Проте обшук має свою особливість — він триває доти, доки працівники правоохоронних органів не вийдуть із приміщення. З їх виходом двері запечатуються, а обшук вважається закінченим. Це правило змушує міліціонерів ночувати на об’єктах, затягуючи таким чином обшук на кілька (в окремих випадках до 10!) днів. Такі дії слідства можуть бути оскаржені захистом, із чим, як правило, погоджуються й слідчі судді. Наявність скарг на правоохоронців, переконані адвокати Є.Грушовець і Т.Безпалий, дозволить захиснику звернути увагу суду на непрофесійність та упередженість слідства. Не варто гребувати й скаргами на служителів Феміди, звісно, якщо ті дають для цього привід. Так, поскаржитися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів на одного з володарів мантій адвоката Т.Безпалого змусила постанова про відмову в задоволенні клопотання. Відмовляючи, законник написав: «Думка адвоката не варта уваги». І це при тому, що на кількох сторінках клопотання, крім обгрунтування фактів, були викладені роз’яснення стосовно аналогічних ситуацій вищих національних судів та Європейського суду з прав людини. «Адвокат є учасником процесу, — підкреслив Т.Безпалий. — Тому він має не думку, а позицію. А такі відписки суду є проявом неповаги до професійної діяльності захисника». Результати плідної праці Втім, адвокати радять не ставитися до оскарження як до єдиного інструменту захисту. Наприклад, на варто зловживати кляузами на прокурора, неспроможного належним чином оформити повістку про виклик, якщо він може поставити перед судом питання про застосування до клієнта запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (п.9 ч.2 ст.131 КПК). До слова, уникнути цього запобіжного заходу цілком можливо шляхом учинення дій, спрямованих на збирання інформації. Т.Безпалий проілюстрував озвучене твердження випадком зі своєї практики. Особу, інтереси якої захищає адвокат, правоохоронці затримали 9 травня (у святковий день) з наміром клопотати про зміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на тримання під вартою. У своєму клопотанні обвинувачення посилалося на кількаразові неявки особи до слідчого. Сама ж особа переконувала, що відповідних повісток не отримувала. Не гаючи часу, адвокат поспілкувався з усіма, хто так чи інакше міг підтвердити, що його клієнт не переховувався, не мав наміру змінювати місце проживання й у будь-який час був доступний для правосуддя. За результатами своєї роботи правник подав у судове засідання, яке, що цікаво, було призначено на наступний день після затримання на 6:00 (щоб не порушувати процесуальних строків затримання), пояснення, відібрані в сусідів, консьєржки, співробітників клієнта та інструкторів спортзалу, який особа регулярно відвідувала. Усі пояснення суперечили показанням, пред’явленим правоохоронцями. Проте саме інформація, надана правником, була взята судом до уваги, а його клієнт уникнув «гостинності» міліціонерів. Таким чином, підсумував Т.Безпалий, якість правничої діяльності залежить не тільки від законодавчих актів, а й від компетенції тих, хто їх застосовує. «Чинний КПК не варто розглядати як перепону. Він спонукає захисників постійно підвищувати свою компетенцію, що позитивно позначається на національній адвокатурі в цілому», наголосив правник.

http://zib.com.ua/ru/114310-kak_advokatu_primenit_ugolovniy_processualniy_kodeks_v_inter.html