Конституційний суд визнав право працівника на оплату часу простою, що стався не з його вини

    У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не обмежується яким-небудь терміном.

     Конституційний суд України визнав право працівника на оплату часу простою, що стався не з його вини. Таке рішення КС ухвалив 15 жовтня за конституційним зверненням громадянки Людмили Присяжнюк.

     У рішенні Конституційний суд уточнив: у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не обмежується яким-небудь терміном.

     При цьому до належної заробітної плати ставляться всі виплати, на які працівник має право відповідно до умов трудового договору та у відповідності з державними гарантіями, встановленими законодавством, у тому числі за час простою, який стався не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснено роботодавцем нарахування таких виплат.

     Підставою для звернення до КС є неоднозначне трактування судами країни ч. 2 ст. 233 Кзпп України, зокрема, поняття "належна працівникові заробітна плата" і неоднакове застосування в таких справах строків позовної давності.

     "Конституційний суд України дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується яким-небудь терміном звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати, тобто всіх виплат, на які працівник має право відповідно до умов трудового договору та у відповідності з державними гарантіями, встановленими законодавством, незалежно від того, чи було здійснено роботодавцем нарахування таких виплат", - йдеться в повідомленні прес-служби КС.