Ефективна робота системи господарських судів України є постійним предметом обговорення на різних рівнях державного управління. Адже судова влада у господарських правовідносинах є складовою державної влади, а дієве правосуддя у цій царині це фундамент правової держави, важлива складова захисту національного товаровиробника.
В системі господарських судів (27 місцевих, 8 апеляційних та Вищий господарський Суд України) працюють біля однієї тисячі суддів та кілька тисяч працівників технічного персоналу, що забезпечують їх роботу судів. З кваліфікаційної точки зору це найбільш підготовлені фахівці у галузі права. Щороку тут розглядаються майже двісті тисяч звернень осіб за захистом порушених справ. У 2012 році до прокуратури та органів внутрішніх справ судами направлено кілька сот повідомлень про виявлені порушення, що містять ознаки злочинів.
Останній час помітною стала тенденція зменшення активності з розгляду господарських справ у судів різних рівнів майже на третину, але сума перерахованих в бюджет грошей в порядку судового збору збільшилася майже на 30 відсотків. Незважаючи на ці протилежні тенденції, не зменшується кількість звернень та запитів щодо системи господарських судів. А це щороку кілька тисяч запитів від депутатів, органів влади, підприємств, установ та організацій, а також десятки тисяч запитів, кожне з яких вимагає ретельної перевірки та чіткої, своєчасної відповіді.
Про резерви підвищення ефективності роботи йшлося на Пленумі Вищого господарського суду України (далі - ВГСУ) 21 лютого 2013 року. Тут як раз голова ВГСУ Віктор Татьков чи не вперше чітко і виразно вказав на тенденцію зменшення у 2012 році кількості звернень у суди щодо вирішення спорів, які виникають у процесі економічної діяльності суб'єктів господарювання. В той же час голова ВГСУ зазначив, що за розгляд заяв і скарг заявниками сплачено та присуджено до стягнення до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 408 млн. грн., що у півтора рази більше, ніж у 2011 році. Зупиняючись на питанні навантаження суддів, він, зокрема, підкреслив, що у місцевих господарських судах протягом звітного періоду у середньому кожним суддею розглядалося 269 заяв на рік, тоді як у 2011 році цей показник становив 422 заяви. З найбільшим навантаженням працювали судді господарських судів Дніпропетровської області та міста Києва. Водночас, у суддів господарських судів Івано-Франківської, Рівненської, Чернігівської областей навантаження у 1,5 рази менше від середнього показника по місцевих господарських судах, при цьому, така тенденція спостерігається у цих судах вже протягом кількох років. В апеляційних господарських судах середній рівень навантаження на одного суддю становив 154 розглянутих апеляційних скарги на рік. З найбільшим навантаженням працювали судді Донецького та Київського апеляційних господарських судів, а з найменшим - Харківського та Одеського. Середнє навантаження суддів ВГСУ у 2012 році становило 258 касаційних скаргНайкращих результатів досягнуто господарськими судами Чернівецької, Чернігівської та Хмельницької областей. Сталими позитивними показниками протягом останніх двох років характеризується робота господарських судів Кіровоградської, Полтавської, Київської, Житомирської, Сумської, Закарпатської, Луганської областей. Водночас, у господарських судах Автономної Республіки Крим та Запорізької області кількість скасованих та змінених судових рішень була найбільшою.
Загалом, підсумовуючи статистичні дані можна зазначити, що відбувається три види зменшень і одне, але суттєве збільшення: по-перше, зменшення навантаження на суддів господарських судів, по-друге, зменшення кількості оскаржених судових рішень, по-третє, зменшення кількості змінених та скасованих судових рішень, збільшення розміру сплаченого судового збору учасниками судового процесу.
Про пріоритетні напрямки підвищення ефективності діяльності господарських судів йшлося також на науково-практичній конференції на тему «Організація роботи та адміністрування в господарських судах України», що відбулася у квітні, в Харківському апеляційному господарському суді. Сюди з’їхалися всі голови та їх заступники господарських судів, керівники служб. Аудиторія безперечно авторитетна. У ній нагадувалося, що в Стратегічному плані розвитку судової влади на 2013-2015 роки вказані актуальні й для системи госпсудів завдання щодо забезпечення доступності правосуддя, справедливості судової процедури, ефективності судового захисту. Неодмінною умовою виконання цих завдань є низка факторів. Зокрема, достатнє фінансування (воно на жаль складає лише 75% від нагальних потреб), постійне підвищення кваліфікаційного рівня суддів і персоналу судів, розвиток суддівського самоврядування та обмеження адміністративного впливу на суддів, а також встановлення єдиної методології службових навантажень на суддів та працівників суду. Надважливе значення при цьому, як зазначив голова ВГСУ має забезпечення єдності у застосування законів. Хоча, незважаючи на достатній методичний апарат і професійний досвід, трапляються випадки помилкового застосування законодавства. Основні порушення з боку судді полягають, в основному, у недотриманні процесуальних строків та неправильному тлумаченні норм права. У цьому зв’язку виникають питання відповідальності суддів, зокрема щодо диференціації діянь і стягнень за них, адекватного реагування на порушення з боку судді незалежно від їх характеру та наслідків.
Питання дисциплінарної відповідальності суддів, що потребує прискіпливої уваги, було в центрі виступу голови Київського апеляційного суду Артура Ємельянова. Адже з прийняттям ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», адмінпосадовці судових установ втратили роль ініціатора реагування на звернень громадян та юросіб щодо можливих порушень з боку суддів. Про те на думку А. Ємельянова, навпаки, голови адмінсудів, забезпечюючи організаційно-розпорядчу роботу суду, повинні приймати рішення з ініціювання дисциплінарних проваджень.
У виступах численної суддівської аудиторії та науковців найбільш актуальним у організації роботи та адміністрування у госпсудах, безперечно є питання доступності господарського суду (при цьому доступності не тільки фінансовой або фізичної, але головним чином процесуальної доступності). З цим пов’язане зокрема довіра до суду, створення системи інформаційного забезпечення внутрішньої судової системи, а також активна комунікація судів із громадськістю та ЗМІ. На сьогодні, в госпсудах, на жаль, цім питанням не приділяється необхідна увага. Піклуючись про заповнення посад помічників судді, про посаду прес-секретарів судів, зокрема не прийнято жодного рішення. Хоча у постанові Пленуму КГСУ «Про підсумки роботи господарських судів України у 2012 році та завданнях на 2013 рік» міститься вимога «сприяти формуванню позитивного іміджу суду в суспільстві шляхом висвітлення діяльності господарських судів у засобах масової інформації, участі у семінарах, конференціях, круглих столах». Отже прийняті рішення мають бути забезпечені належним чином, і не в останню чергу, шляхом підвищення рівня адміністрування та організації діяльності господарських судів.
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ,
журнал «Вісник господарського судочинства»
