Щойно Оболонськй районний суд м. Києва, за моїм клопотанням, звільнив з-під варти двадцятирічного К. під особисте зобов’язання, який незаконно просидів у Київському СІЗО цілих три місяці.
Затримали К. на автобусній зупинці, коли він вранці їхав на роботу і чекав «маршрутку». Як здалося патрульним поліції, К. був зовні схожий на особу, яка годину тому назад вчинила розбійний напад на потерпілу П., в одному з під’їздів будинку на Оболоні (злочинець в 9 год. 45 хв. ранку, на 11 поверсі будинку, одягнувши на обличчя маску, з застосуванням пістолета для відстрілу травматичними кулями, вимагав від потерпілої гроші, а потім вистрілив їй в плече, спричинивши легкі тілесні ушкодження).
Для вагомості підозри, в приміщенні Оболонської поліції К. був побитий, його змусили написати «явку з повинною» і визнати, що розбійний напад вчинив саме він. Банківську картку у К. відібрали, в протокол особистого обшуку не включили, а потім по ній отримали більше 5 тисяч грн. заробітної плати К.
При проведенні впізнання, потерпіла К. не впізнала, а консьєрж і двірник, які бачили нападника здалеку, пояснили, що К. зовні схожий на ту особу, яка пробігала мимо них. Будь-яких ідентифікуючих ознак назвати не змогли.
Інших доказів відносно К. в ході трьохмісячного досудового слідства не було здобуто. Версію К., що в момент вчинення розбійного нападу він ще знаходився вдома, ніхто не перевіряв.
Від «вибитої» явки з повинною К. потім відмовився. Щодо побиття К. працівниками поліції, то прокуратура району, незважаючи на медичне освідування К., яке засвідчило наявність у нього тілесних ушкоджень, характерних для побиття, дійшла висновку, що «факт побиття К. не знайшов свого підтвердження». (Такий «висновок» прокурор підтвердив і на підготовчому судовому засіданні).
Не «мудрствуя лукаво», слідчий з прокурором, наприкінці третього місяця тримання під вартою К., змінили йому підозру з ч. 1 ст. 187 КК на ч. 2 ст. 125 КК. Тримання під вартою за ст. 125 ч. 2 КК, як відомо закон виключає.
На мою вимогу негайно звільнити з-під варти К., ні слідчий, ні процесуальний керівник не відреагували. Справу відразу направили до суду.
Я тут же подав клопотання прокурору району про негайне звільнення К. з-під варти, але реакції також ніякої.
Підготував клопотання до суду про зміну міри запобіжного заходу К., але на другий день було призначене підготовче засідання по справі. Клопотання подав уже в ході підготовчого засідання.
В ході підготовчого засідання вияснилось, що потерпілу про зміну кваліфікації з розбійного нападу на спричинення легких тілесних ушкоджень ні слідчий, ні прокурор не повідомили, її права при цьому не роз’яснили, з матеріалами досудового розслідування не ознайомили.
Тобто, були грубо порушені права не тільки обвинуваченого, а і потерпілої.
Виникає питання, в чиїх інтересах в такому разі працюють слідчий і прокурор? Кому потрібне таке досудове слідство в поліції і процесуальне керівництво прокуратури?
Відповідь однозначна – обоє працювали на себе і на начальника поліції. Всі троє відзвітувалися про розкриття тяжкого злочину. Те, що особа, яка вчинила розбійний напад, не встановлена, уже нікого не цікавить. За поліцейськими звітами цей злочин уже розкритий. Постраждалими виявилися, на жаль повторно, потерпіла і К., який відсидів нізащо в СІЗО три місяці. До речі, потерпіла не підтримала позицію прокурора по більшості питань, які розглядалися в ході підготовчого засідання.
Напрошуються висновки:
1. Потрібно якнайшвидше вносити зміни до КПК в частині повернення процесуальної самостійності і незалежності слідчого. Більшість слідчих набагато досвідченіші від своїх прокурорських процесуальних керівників. Більшість процесуальних керівників ніколи не працювали слідчими, не розслідували кримінальних справ і керуються в своїй роботі «социалистическим правосознанием» і вказівками своїх керівників, які також не працювали слідчими.
2. Потрібно негайно скасувати «процесуальне керівництво досудовим розслідуванням» і повернути функцію прокурорського нагляду за слідством. Процесуальне керівництво в сьогоднішньому вигляді – це гальмо для досудового розслідування і, в цілому, для розкриття і розслідування злочинів.
3. Необхідно вивести слідчих із підлеглості начальнику поліції. Останні зацікавленні «в розкритті злочинів» любим шляхом, в тому числі незаконними методами і руками слідчих. Багато слідчих з цієї причини просто звільняються з роботи, а розслідувати справи нікому. Прокуратура діє у зв’язці з начальником поліції.
Набір нових слідчих в поліцію «з гражданки», тобто після закінчення комерційних «музыкально-тракторных» юридичних факультетів, особисто у мене викликає жах. Нещодавно я провів декілька занять з такими кандидатами на посади слідчих, в новостворених центрах підготовки слідчих для поліції, і прийшов до висновку, що через декілька років досудове слідство в державі, як інституція, зникне. Керівництво МВС, Національної поліції, Генпрокуратури не юристи і живуть своїм життям, окремо від проблем держави.
4. Необхідно внести зміни до КПК щодо участі захисників із Центру безоплатної допомоги. Останні повинні залучатися до кримінальних справ тільки після того, як на протязі 24 годин підозрюваний або його близькі не забезпечили участь захисника по договору. На сьогодні, в багатьох випадках слідчі і захисники із Центрів безоплатної допомоги «знайшли один одного» і працюють спільно не на користь підозрюваних.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ МОЛОДИХ АДВОКАТІВ:
1. У разі побиття підозрюваного в поліції, негайно викликати лікарів швидкої допомоги, проводити його медичне обстеження, а потім – вимагати призначення судово-медичної експертизи, з негайною подачею заяви до керівника районної прокуратури про розслідування факту побиття затриманого, внесення заяви до ЄРДР і притягнення винних до кримінальної відповідальності.
2. На незаконне затримання особи негайно подавати скарги до керівника районної прокуратури і до місцевого суду, не чекаючи обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При розгляді клопотання слідчого і прокурора про арешт, слідчий суддя буде бачити письмову позицію захисника, а не тільки думку слідчого і прокурора.
3. В усіх випадках неправильної кваліфікації дій підозрюваного, неправильного викладення обставин у повідомленні про підозру, захисник повинен реагувати клопотаннями на ім’я слідчого і процесуального керівника про порушення і вимагати їх усунення. Слідчий і прокурор будуть бачити, що жодне їх порушення по справі не залишаться без уваги адвоката і в майбутньому суддя також надасть відповідну оцінку виявленим порушенням.
Захисник повинен діяти по принципу «На те і щука в річці, щоб карась не дрімав». У відповідних випадках, необхідно заявляти відводи слідчому і прокурору.
Якщо навіть ваші клопотання і не будуть задоволені, вашу правову позицію по справі будуть бачити слідчий суддя, а потім і суди всіх інстанцій.
5. При наявності по справі потерпілого, якому діями підозрюваного спричинена матеріальна чи моральна шкода, адвокат повинен прийняти активну участь у відшкодуванні цієї шкоди, а не чекати подачі позову. Як правило, потерпілі не бажають спілкуватися з особою, яка спричинила їм шкоду або з його близькими, але не відмовляються вести переговори про відшкодування шкоди з адвокатом. Думка потерпілого в суді, як правило, важлива при обранні міри покарання вашому підзахисному.
6. На всіх стадіях досудового слідства адвокат повинен використовувати своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
По-перше, у випадках порушень зі сторони слідчого і прокурора, ви маєте можливість негайно відреагувати на ці порушення. По-друге, маючи на руках фотокопії матеріалів кримінального провадження, ви убезпечити від видалення їх із справи. Нерідко, слідчі, призначивши ту чи іншу судову експертизу і отримавши позитивний для підозрюваного висновок експерта, не залишають його в матеріалах справи і не показують його підозрюваному і його захиснику. Маючи в своєму розпорядженні постанову слідчого про призначення тієї чи іншої експертизи, ви завжди маєте можливість вимагати долучення до справи висновку експерта, або самому взяти копію висновку в експертному закладі.
Такі випадки бувають і з протоколами допитів свідків, які дали покази на користь підозрюваного. Слідчі просто не залучають їх до справи.
7. Захисник, особливо молодий, по кожній справі повинен складати план захисту свого клієнта, з обов’язковим плануванням своєї участі в окремих слідчих діях. Так, наприклад, при слідчому експерименті по справах про ДТП, необхідно ознайомитись з методичною літературою про порядок проведення такого слідчого експерименту і, з урахуванням особливостей свої справи, скласти план його проведення і перелік питань, які необхідно вирішити. У разі помилок слідчого чи неправильного проведення слідчої дії, обов’язково вносити в протокол свої зауваження, а потім подавати відповідне клопотання.
Адвокатові необхідно пам’ятати, що результати експертиз, особливо автотехнічних, в цілому залежать від вихідних даних (швидкість, відстань і т.д.), які слідчий викладе в постанові про призначення експертизи. Нерідко слідчі умисно маніпулюють цими вихідними даними.
8. По кожній справі адвокат, в своєму комп’ютері, повинен завести окрему папку з питань кваліфікації злочину, який інкримінується вашому підзахисному, і «відпрацювати» судову практику апеляційного суду вашої області і практику ВССУ і Верховного Суду України по цим статтям КК за останні 3-5 років. Досвідчені адвокати виграють багато справ із-за помилок слідчих і прокурорів, допущених ними з питань кваліфікації. Тому «Реєстр судових рішень» - ваш надійний помічник по кожній справі.
Якщо у молодих адвокатів виникнуть проблеми і з інших питань, готовий поділитися з вами своїми напрацюваннями.
З повагою.
Адвокат Віктор Чевгуз.
