В Україні вже давно вимальовується сумна картина щодо законодавчої діяльності. Можна впевнено стверджувати, що недосконалість законодавчої влади є прикрою ознакою вітчизняного суспільства, а чинні нормативно-правові акти мають чимало недоліків.
Із 1 січня 2013 р. набрали чинності ще одні правові норми в межах поступової реформи механізму державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» від 04.07.2012 р. №5037 встановлено новий, «спрощений» порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за принципом «єдиного вікна». Проаналізуємо нововведення цього документа.
1. У п. 1.1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про зміни до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» від 28.12.2012 р. №658 зазначено: «Технічна інвентаризація проводиться у таких випадках: перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту; перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва; перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об'єднання або виділення частки завершений будівництвом об'єкт приймався в експлуатацію. В інших випадках технічна інвентаризація проводиться за бажанням замовника».
Отже, з першого дня нового року за бюро технічної інвентаризації залишається обов’язок технічної інвентаризації. При цьому зазначена процедура проводиться лише раз. До 1 січня 2013 р., щоб отримати витяг із Реєстру прав власності на нерухоме майно, було необхідно здійснювати технічну інвентаризацію при укладанні кожної угоди купівлі-продажу, дарування та інших операціях. Але з початком 2013 р. отримувати новий технічний паспорт і проводити інвентаризацію при кожній угоді вже необов'язково. Поза сумнівом, це спростить і скоротить процедуру реєстрації права власності громадянами та позбавить їх непотрібної бюрократичної тяганини.
2. У ст. 46-1 Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» зазначено: «Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Нотаріус є спеціальним суб’єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і який має печатку такого реєстратора».
Тобто нотаріуси (приватні та державні) наділені повноваженням державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном чи об’єктом незавершеного будівництва (наприклад, державної реєстрації права власності, що виникло на підставі договору дарування, купівлі-продажу чи іншої цивільно-правової угоди). З цього випливає, що державна реєстрація прав, які виникають у результаті вчинення нотаріальної дії, проводиться нотаріусом одночасно із вчиненням такої дії.
До реєстраційних служб необхідно звертатись у випадках державної реєстрації прав із видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно (зокрема, у разі державної реєстрації права власності на новозбудовані чи реконструйовані об’єкти нерухомого майна, внесення нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи тощо) і державної реєстрації прав на підставі рішень органів влади, зокрема суду, органів прокуратури, податкових органів, органів місцевого самоврядування.
Наслідком цих нововведень стало те, що на практиці нотаріуси масово відмовляються від зайвої роботи і одразу відправляють клієнтів до Держреєстру. На даний момент приватні нотаріуси перестраховуються і на ризики не йдуть, вимагаючи від сторін витяг із Держреєстру про право власності на нерухоме майно, який отримується клієнтом за їхнім запитом. Вказані дії нотаріусів пов’язані з тим, що саме вони будуть відповідальними за реєстрацію, отже, ці документи необхідні їм, щоб переконатися, що об'єкт реально існує. При цьому державні нотаріальні контори завалені спадковими справами, а тому, щоб оформити документи на нерухоме майно, необхідно витратити багато часу.
Крім того, нотаріуси зобов’язані здійснювати щомісячне відрахування на страхування – близько 10 тис. грн. А ще вони повинні заплатити за навчання, підключення до Єдиного реєстру та користування ним, а також навчитися з ним працювати. Тому вони будуть змушені у двічі, а то й утричі збільшити ціни порівняно з іншими послугами, щоб бодай повернути суму, сплачену до фондів страхування і за користування Реєстром.
До того ж згідно з чинним законодавством нотаріуси не мають права відмовити клієнту у вчиненні нотаріальних дій, але можуть витребувати додаткові документи. І на підставі цього відправляють клієнтів до Держреєстру для отримання необхідних документів. Наслідок – численні черги до Держреєстру.
Так, у Києві ті, хто бажають подати документи, записуються на прийом о п’ятій-шостій годині ранку. Схожа ситуація і в інших великих містах. Тільки нещодавно у столиці відкрили ще два пункти прийому документів, які мають дещо розвантажити працівників Держреєстру та зменшити черги.
Можна дійти висновку, що згадані законодавчі нововведення навряд чи принесуть владі очікуваний результат. По-перше, ці новації майже не вплинуть на ринок нерухомості та вартість квадратних метрів. Із технічних причин поменшає угод, проте упродовж кількох місяців усе нормалізується. Адже ринок і раніше був у коматозному стані. Зараз же зроблено не досить продуману та логічну спробу його впорядкування. По-друге, нотаріуси не знатимуть, хто є реальним власником нерухомого майна. Тобто людина зможе прийти до нотаріуса з підробним документом, і квартири продаватимуться без відома власників.
Олексій CАМОДЄЛКІН
